Якось у казці

Життя Емми Свон здавалося не таким простим, але дівчина завжди тримала удари долі. Героїня працює своєрідним судовим приставом, який вибиває борги людей, які ховаються від закону. Однак життя дівчини змінюється, коли тій стукає двадцять вісім років. Вона, як завжди, сама приходить додому і намагається святкувати свої іменини. Несподівано у двері квартири стукає якийсь хлопчик років з десять. Цей хлопець – Генрі. Він є сином Емми. Та нагадує, що колись давно була змушена відмовитися від дитини, бо була в незавидному становищі і навряд чи могла виховувати дитину. Правда тепер Генрі приїжджає до Емми не для того, щоб зав'язати сімейні стосунки, а для того, щоб відправити її до Сторибрука, міста, де, на думку хлопчика, живуть казкові персонажі, які забули про те, ким вони є насправді. Все це витівки злої королеви, яка колись наклала найстрашніше прокляття на казковий світ, відправивши людей туди, де немає чарівництва, і де ніхто нічого не згадає. Емма, звичайно ж, не вірить у розповіді хлопчика, вважаючи, що той бурхлива фантазія. Однак дівчина з часом починає помічати дива, що творяться в Сторибруку. Вона залишається в місті і навіть стає шерифом.