Єдина дитина

Річард, який давно живе далеко від рідних місць, нарешті виривається на вихідні до Шотландії — туди, де пройшло його дитинство. Він поспішає побачити батька, який після смерті дружини дедалі більше замикається у собі. Приїхавши, Річард із тривогою зауважує: будинок ніби пережив бурю — речі розкидані, пил лежить шарами, а в повітрі витає запах самотності. Намагаючись навести лад, син мимоволі витягує на світ старі сімейні історії: кожна знайдена фотографія чи забута записка народжує то сміх, то тихий смуток. Спільне прибирання перетворюється на подорож за спогадами, а незручні моменти змінюються щирими розмовами, які так потрібні обом.